Наукова стаття — що це таке
Наукова стаття – найпоширеніший спосіб уявлення результатів наукової діяльності. Підготовка наукових статей поєднується із проведенням досліджень, узагальненням даних, об'єктивною оцінкою встановлених фактів та тенденцій, аналізом чужих публікацій тощо. Про участь в наукових конференціях та публікація статей в наукових журналах детально тут https://www.вестник-науки.рф/ говориться.
Цілі дослідницької діяльності та написання наукових статей різні – від відпрацювання нових методик (методів) вивчення об'єктів/процесів, збору та систематизації даних, аналізу та узагальнення отриманих даних аж до обґрунтування нових теорій та пропозицій.
Монографії, наукові статті, публічні виступи, тези та інші способи вираження інформації — вторинні об'єкти стосовно первинних (безпосередніх) результатів наукових досліджень про. Дослідження проводяться як одноосібно, і колективно. Результати досліджень діляться на первинні (які можуть мати технічний характері і виконуватися сторонніми особами (не дослідниками) і вторинні — результати творчого осмислення (обробки, висновків) стосовно первинним.
Пара слів про авторів наукових праць
Авторами наукових праць в Україні часто виступають співробітники, аспіранти та докторанти вишів. Наступна група авторів – це працівники науково-дослідних організацій. Не менш численна група студентів, магістрантів вишів, а також викладачів вишів. Стали активно публікуватися співробітники науково-виробничих, виробничих та інших підприємств, медичних установ, депутати та співробітники органів законодавчої та виконавчої влади всіх рівнів, політики, підприємці, зірки шоу-бізнесу.
Зарубіжних авторів мало, це громадяни країн СНД та ближнього зарубіжжя.
Статті пише автор, чи колектив авторів. Якщо в публікації один автор, то питання, пов'язані із змістом, оформленням статті, місцем та термінами публікації вирішує автор самостійно. Однак, на нього можуть впливати зовнішні обставини (наприклад, науковий керівник), в т.ч. щодо відмови від опублікування наукової статті, виключення фрагментів тексту чи ілюстрацій, включення посилань на інші наукові статті, включення додаткових авторів та ін. З іншого боку, автор і сам може некоректно цитувати (аж до плагіату), що порушує права інших авторів.
Мотивація
Писати наукові роботи змушують матеріальні та нематеріальні вигоди.
Для працівників вузів, магістрантів та аспірантів це захист випускних робіт та дисертацій; обрання на штатну посаду на конкурсних засадах; отримання вченого звання, гранту, наукових відряджень, національних та міжнародних премій; будову (переведення) на високооплачувану роботу; обрання до членів наукових та творчих товариств; фіксація пріоритету на результати наукових досліджень та ін.
Для студентів – засіб задоволення особистих амбіцій, отримання підвищених стипендій, надходження до аспірантури тощо.
Для працівників науково-дослідних організацій стимули ті ж, що й у працівників вузів, плюс збільшення ймовірності укладання вигідних контрактів на виконання НДР та ДКР.
Працівникам державних установ опублікування наукових статей зазвичай не приносить негайної вигоди, але враховується при присвоєнні кваліфікаційних категорій.
Для співробітників органів законодавчої та виконавчої влади, депутатів, політичних діячів наукові статті – результат наукової роботи або частина піар-політики (в т.ч. для взаємодії з науковою спільнотою та населенням). При цьому тексти наукових праць можуть готувати «тіньові автори», які не входять до співавторів.
